- розвести
- [розвеисти/]
-еиду/, -еиде/ш, -еидеимо/, -еидеите/; мин. роузв'і/ў, -еила/; нак. -еиди/, -ед'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розвести
Смотреть что такое "розвести" в других словарях:
розвести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвести — див. розводити … Український тлумачний словник
розвестися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
выпоустити — ВЫПОУ|СТИТИ (9), ЩОУ, СТИТЬ гл. 1. Выпустить, выставить вперед: во||<з>ва Володимера и ре(ч) ѥму. выпусти ты свои мужь а ˫а свои да сѩ борета. ЛЛ 1377, 42–42 об. (992); выпустиша Печенѣзи мужь свои. бѣ бо превеликъ зѣло. и страшенъ. Там же … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
намножити — жу, жиш, док., намно/жувати, ую, уєш, недок., перех., розм. Збільшити кількісно. Намножити добра. || Розплодити, розвести у великій кількості … Український тлумачний словник
наплодити — плоджу/, пло/диш, док., перех., розм. 1) Вивести, привести яку небудь кількість (птахів, тварин, комах). || Народити яку небудь кількість. 2) Розвести, виростити велику кількість когось, чогось. || Дати можливість розмножитися, з явитися кому ,… … Український тлумачний словник
порозводити — I джу, диш, док., перех. 1) Розвести по одному в різні місця всіх чи багатьох. 2) Примусити всіх чи багатьох розійтися, відійти один від одного. || Розборонити всіх чи багатьох. II джу, диш, док., перех., хім. Розчинити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розведений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвести. || розве/дено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розведення — я, с. Дія за знач. розвести, розводити … Український тлумачний словник
розвід — ро/зво/ду, ч. 1) Дія за знач. розводити 1). •• На ро/зві/д з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. 2) тільки розві/д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. 3) тільки розві/д. Відстань… … Український тлумачний словник
